Графіка (від грецького γραφικος – „письмовий”, γραφω – „пишу”) – вид образотворчого мистецтва, що використовує у якості основних образотворчих засобів лінії, штрихи, плями і крапки. Колір також може використовуватись, але на відміну від живопису, він відіграє другорядну роль. Зазвичай використовують не більше одного кольору (крім основного чорного), у поодиноких випадках – два. Найбільше вирізняє графіку особливе відношення зображеного предмету до простору, роль якого в значній мірі виконує фон паперу.
Графічне мистецтво включає в себе як безпосередньо малюнок, так і друковані художні твори (гравюра, літографія та ін.),що ґрунтуються на основі мистецтва малюнку, але мають власні образотворчі засоби та виразні можливості. Поряд з завершеними композиціями, окрему художню цінність мають і замальовки з натури, ескізи до живописних творів, скульптури чи архітектури. Графічним творам характерна ретельна об’ємно-просторова побудова, деталізація найтонших елементів фактури та виявлення структури предмету.
Залежно від призначення графіка поділяється на декілька видів:
- станкова (станковий малюнок, естамп);
- книжкова ( ілюстрації, заставки, обкладинка і т. д.);
- журнальна та газетна;
- комп’ютерна;
- прикладна (художнє оформлення предметів побуту, плакати);
- промислова.
Залежно від способу виконання та можливостей тиражування, графіку поділяють на унікальну та друковану.
Унікальна графіка – створення творів у єдиному екземплярі (малюнок, акварель, монотипія, аплікація і т.д.).
Друкована графіка (гравюра) – створення форм для друку, за допомогою яких можна отримувати декілька екземплярів.
