Талант народжує натхнення, але натхненням керує майстерність.
Єліза Ожешко

Живопис

Живопис – вид образотворчого мистецтва, пов’язаний з подачею візуальних образів, шляхом нанесення фарб на тверду або гнучку основу; створенням зображень за допомогою цифрових технологій; а також твори мистецтва, виконані такими способами.

За призначенням та особливостями художнього виконання живопис поділяється на монументальний, декоративний та станковий.

Монументальному живопису властиве філософсько-епічне розуміння дійсності, суспільно-значимий зміст, масштабність задуму, громадянський пафос, високий лад образів, звернення до великої колективної аудиторії тощо. Монументальний живопис тісно пов’язаний з архітектурою, підпорядковується архітектурній споруді, створюючи синтез – органічну єдність різних видів мистецтв в межах єдиного художнього твору. Синтез тоді досягає повноти, коли різні види мистецтв узгоджуються спільністю ідейного задуму та стилістичною єдністю. В ансамблі монументальний живопис виконує також і декоративну роль.

Декоративний живопис призначений для прикраси, входячи до складу архітектурного ансамблю або до творів декоративно-ужиткового мистецтва. Отже, термін відноситься до орнаментальних розмалювань та композицій, що не мають самостійного значення; панно, орнаментальне підкреслення функцій предмету або оточення великих настінних сцен.

Станковий живопис (від слова станок, мольберт, на який ставиться приготовлена основа – картон, дошка, полотно для малювання картин) об’єднує твори самостійного значення, не пов’язані з архітектурним ансамблем. Їх можна переносити, зберігати в житлових приміщеннях, установах, музеях.

Техніки та види живопису: олія, темпера, емаль, живопис по штукатурці (фреска та а секко), граттаж, клеєвий живопис, восковий (енкаустика, воскова темпера), живопис керамічними та силікатними фарбами, акрил та різноманітні змішані техніки.. Туш, пастель, гуаш, акварель – в окремих випадках можуть розглядатись і як графіка.
Техніки живопису практично невичерпні. Все, що лишає на чомусь будь-який слід, в образному понятті є живописом.
„Живопис створюється природою, часом і людиною”
(Леонардо да Вінчі).

Живопис може бути виконаний на будь-якій основі: на камені, штукатурці, полотні, шовку, папері, шкірі (у тому числі й на тілі тварини або людини – татуювання), металі, асфальті, бетоні та ін.

Так як і інші види мистецтва, живопис може виконувати пізнавальну, естетичну, релігійну, ідеологічну, соціально-виховну або документальну функції.

Жанри живопису: архітектурний, анімалістичний, декоративний (декораційний, алегоричний, монументальний і т.д.), історичний (батальний, документальний та ін.), культовий (релігійний, міфологічний...), побутовий (натюрморт, пейзаж, портрет...), абстрактний, безпредметність.

Живопис, подібно іншим видам мистецтва, ілюзорний. Але його візуальний, а також кольоровий аспекти (практично в одну мить око сприймає майже безкінечну інформацію), надають живопису особливе місце серед усіх видів образотворчого мистецтва.